Опис досвіду

Вступ

Головним завданням реформування освіти поставленим у державній національній програмі є запровадження  в навчально-виховній роботі нових педагогічних інноваційних технологій. Музична освіта , яка заснована на новітніх педагогічних технологіях, виступає основою творчого розвитку духовної культури особистості. Пошук нових ідей , нових шляхів спонукає звернути увагу на використання у практиці викладання музики інноваційних технологій.

   Тема, над якою я працюю « Використання інноваційних технологій  на уроках музичного мистецтва» на сьогоднішній день є дуже актуальною, тому що урок музичного мистецтва в школі немислимий без творчості, різноманітності ігор, застосування сучасних технологій.

    Використання інформаційних технологій дозволяє  здійснювати задумане, зробити урок сучасним та цікавим. Використання комп'ютерних технологій у процесі навчання впливає на зростання професійної компетентності вчителя, що сприяє  значному  підвищенню  якості освіти.

Розділ1. Інноваційні технології на уроках музичного мистецтва

Теоретичною основою досвіду є технологія інтерактивного навчання (Дж. Шерман, Г.Фріц, С.Ренегар, Дж. Фредерік, М.Сілберман, О.Пометун, Л.Піроженко, Т.Ремех); технологія "Метод проектів" (В.Гузеев ); технологія колективного взаємного навчання (О. Рівін), технологія проблемного навчання ( М.Махмутов, Т.Ільіна, Г.Вернер, В.Окоп, А.Матюшкін); технологія комп'ютерного (інформаційного) навчання (А. Єршов). Досліджується та впроваджується система творчих завдань на основі і міжпредметних зв'язків  (Н. Аніщенко, О. Лобова, В. Рагозіна, В. Терентьєва). Опрацювання цих досліджень дало підставу для створення творчих завдань для учнів, які органічно пов’язані із інформаційними технологіями, саме ідеї музикознавців та інформатиків складають теоретичну базу  мого досвіду.
Тема мого досвіду пов'язана із проблемами  дитячої творчості в музичному навчанні і вихованні, які знайшли відображення і в працях педагогів-музикантів, які розглядають творчість як метод загального музичного виховання (Б.Асаф'єва, Н.Брюсова), розвиток музично-творчих навичок (Л.Баренбойм).Вирішенню питань творчого розвитку учнів засобами музики сприяли праці  з теорії та методики музичного навчання і виховання учнів (Л.Дмитрієвої, Л.Горюнової, Т.Завадської, Д.Кабалевського, Л.Масол, Г.Рігіна, О.Ростовського, О.Рудницької, Л.Хлєбнікової, Ю.Цагарелі та ін.) У роботах науковців 80-90-х XX ст. накопичено науково-методичний матеріал стосовно музичного розвитку дітей в освітньому процесі (Т.Дябло, В.Кьон, І.Ткачук та ін.) та формування творчих здібностей, зокрема: творчої активності (В.Бабій, І.Гадалова, В.Лабунець, О. Лобова В.Тушева), творчого музичного мислення (Х.Василькевич), художньо-творчих інтересів (Л.Єнтіс), здібності до творчості (О.Тупічкіна),  творчого їх розвитку у художньо-масових формах діяльності (М.Алейніков, О.Борисова, А.Кікоть, О. Хижная) та ін.

 Розділ 2. Використання інноваційних технологій на уроках

                музичного мистецтва

    Нова програма з музичного мистецтва дозволяє вчителю, спираючись на кращі зразки митців української та світової культури, розвивати здібності учнів сприймати, відчувати і розуміти чудове. На своїх уроках учитель формує різні компетенції учнів, готує їх до життя. І нові методи, які він використовує на уроці можуть допомогти йому в досягненні мети. 

        Звертаючись найчастіше на уроках музичного навчання до методів інтерактивного навчання, я  залучаю дітей до активної творчої діяльності. Їх застосування  залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання я можу  швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку. Так на уроках музичного мистецтва у п’ятому класі  застосовую такі методи й прийоми інтерактивної технології.

1. Слово-слово-речення-запитання-відповідь.

   Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо). Третій учень, до якого звертаються з завданням – «Речення»,складає речення з названими словами. Четвертий – ставить запитання до цього речення. П’ятий – дає відповідь.

    Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

 Приклад. «Портрет».

 а) Лисенко. –  Композитор. –  М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХст. – Де народився Микола Лисенко? – Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.

  б) Лисенко. – Опера. – М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? – В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвистали козаченьки».

 в) Лисенко. – Кантата. – М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

   Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці. Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.  

2. Вірю -  не вірю.

     Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об’єднанні в групи між собою.

    Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

Приклад.

-    Чи вірите ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?

-        Чи вірите ви, що лібрето – це літературний текст опери?

3.    Митці та їх твори.

 Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є   командою.

    Один учень називає прізвище композитора,  художника, скульптора      тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об’єдналися у групи) де залишилося більше гравців. 

4.    Музичне доміно.

  Учні об’єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах –  їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

Приклад.

1.    Вокаліз – це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2.    Лібрето – літературний текст …(опери).

3.    Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається…

(увертюрою).

4.    В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

5.    Славетний український композитор С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

6.    Квартет – це музичний твір для… (4-х виконавців).

7.    Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

8.          В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

9.    Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

10.                    В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… ( «Засвистали козаченьки»).

11.                    Пісню «Засвистали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М.Чурай).

12.                    Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

5.    Запитання – відповідь.

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

6. М’яч із термінами.

      Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна  

 використовувати, як повторення матеріалу, підсумок уроку, теми.

 Кидаючи м’яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м’яч наступному, називаючи новий термін.

 Приклад.

  Варіації – музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.

   Романс – одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

 7. Ланцюжок.

  Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий – попередній і свій, третій – обидва попередніх і свої тощо. Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

8. Змагання.

     На підсумковому уроці учням пропонують об’єднатися в групи і записати                                                       на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів , з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано,  учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених   термінів, перемагає.

9. Асоціації. 

   Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.   

  Приклад.

-        Якого кольору «Зима» А.Вівальді?

-        А які фарби можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.Свиридова?

-        Який характер у картини Й.Бокшая «Зима»?

-        А про що співає «Лютнева блакить» І.Грабаря? 

10. Знайди пару.

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти  знання учнів з вивченої теми.

   І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них  прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

 ІІ варіант.

 Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

11. Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

12. Текст з помилками.

       Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

   Приклад.

   «М.Лисенко – український композитор,  засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

   В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень,  серед них: «Засвистали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

   Таке завдання (скласти  музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об’єднавши їх в групи.

13 . Виправ помилку.

   На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями  звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

 14. Музичне змагання.

  Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку

  ( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

15. Знайди зайвого.

 І варіант.

Учитель надає три-чотири  поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке  з поданих понять зайве.

   Приклад.

   Пісня – мелодія – лібрето – вірш.

   Кантата – оповідання – хор.

   Лисенко – Ревуцький – Гоголь – Гулак-Артемовський.

Таку ж  роботу можна проводити,  використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.  

 ІІ варіант.

  Діти, об’єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

   Працюючи за інноваційними технологіями  використовую  інтерактивні методи  навчання: «Мікрофон», «Ланцюжок», «Коло», «Аукціон», «Мозковий штурм», «Гронування», «Чистий аркуш», «Дерево знань», «Асоціативний кущ», «Навчаючи – вчуся».

 Крім того,у своїй роботі я  використовую різноманітні творчі завдання, казкові сюжети, музично-дидактичні ігри, театралізовані ігри.

З усієї різноманітності ігор на уроках музики доцільними є ігри музично-дидактичні, сюжетно-рольові та проблемно-моделюючі.

Я використовую ігри-загадки, ігри-змагання, які  сприяють засвоєнню, закріпленню знань, оволодінню способами пізнавальної діяльності, сприяють формуванню в дітей навичок музичного сприймання, вмінню розрізняти висоту, тембр, силу і тривалість звуку, планомірно розвивають висотний, динамічний, ритмічний і тембровий слух.

Ігри “Голосно-тихо”, “Швидко-повільно”, “Вгору-вниз”, “Луна”, “Дзеркало”, “Веселі діалоги”, музичні “Хрестики – нулики” .

Ці  ігри доцільно проводити під час ознайомлення дітей з елементами музичної грамоти, організації процесу спостереження за розвитком музики, розширення емоційного, інтонаційного досвіду, лексичного запасу.

Для закріплення мистецьких понять та термінів наприкінці вивчення теми проводимо ігри: «Кращі знавці мистецтв», «Поле чудес». Такі ігрові форми проведення підсумкового оцінювання включають  перевірку не лише спеціальних вузько предметних й загально-художніх компетентностей для з’ясування рівнів художнього мислення учнів.

    Впроваджуючи в практику проектну технологію поступово та систематично включаю дітей у самостійну пізнавальну діяльність та  забезпечую співпрацю між учнями  , використовуючи  такі нестандартні уроки:

- урок – вікторина;

- урок – концерт;

- урок – інтерв’ю;

- урок – конкурс;

- урок – дискусія;

- урок – захист;

- урок – подорож;

- урок – КВК.

     Дуже схвалюю сучасні інформаційні технології, які  дуже щільно увійшли в наше життя. Діти в XXI столітті володіють комп'ютерною технікою, мультимедійними засобами. Розвиток комп'ютерних технологій відкриває нові шляхи в процесі викладання музичного мистецтва
       Досвід роботи показує, що в учнів, які активно працюють з комп'ютером, формується більш високий рівень самоосвітніх навичок, умінь орієнтуватися в бурхливому потоці інформації, вміння виділяти головне, узагальнювати, робити висновки. 

 Висновки

Отже, узагальнюючи вище сказане, хочу звернути увагу на те,що використання інноваційних технологій просто необхідне в навчально-виховному процесі. Сучасний урок без них ефективно провести неможливо.

    В арсеналі методичних прийомів кожного учителя  є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного  , проектного навчання  на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики , а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, що духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину  та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.   

 Література:                                   

Інтерактивні вправи та ігри. – Харків: Вид. Група «Основа»,2009. – 144с.

Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навч. посібник / І.М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.

Мазоха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – К.: Центр начальної літератури, 2005. – 232с. .

 Пометун  О.І. Інтерактивні технології навчання: Метод.посібн. / Пометун О.І. та ін.- Умань,2003.- 68с.

Тімченко С.О. Критичне мислення: крок до комунікативної компетентності учня // Вивчаємо українську мову та літературу. – Липень 2011. – №19–21 (275– 277). – С 2– 9.

Упровадження інноваційних педагогічних технологій. - Електронний ресурс. – Режим доступу: tpl.uzhgorod.ua/index… /Innovacijni_techn.doc

Вчені довели, що під дією музики у дитини змінюється тонус м'язів, прискорюються серцеві скорочення, знижується тиск. Під час слухання музики у дітей змінюється електрична активність клітин мозку, поліпшується пам'ять.

Надзвичайно важливо, щоб дія мистецтва починалося як можна раніше, в дитинстві. Виховуючи з ранніх років здатність глибоко відчувати і розуміти мистецтво, любов до нього зберігається потім на все життя, впливає на формування естетичних почуттів і смаків людини.

Наші предки підсвідомо відчували, що  колискова пісня має лікувальну (психотерапевтичну дію). Через незбагненно прості й мудрі, теплі гойдання колискового ритму й маминої інтонації передаються дитині душевна рівновага, любов і довір’я до всього живого, один до одного. Нажаль дійсність не завжди прекрасна. Та в душі дитини вже сформувався перший захисний редут — в пам’яті дитини залишається інформація про те, що в житті більше доброго, ніж поганого. Достеменно відомо, що діти, які не знали, не чули, не сприймали у своєму ранньому дитинстві ні колискових, ні повчальних забавлянок чи пестушок, ні приповідок, зростають черствими до людської біди і горя, жорстокими до людей і тварин, загальмованими до навчання і сприйняття оточуючого. Не соромтесь плакати, слухаючи гарну пісню. Дайте волю сльозам. Це ваше очищення. Пісня лікує вашу думку – це відома імперично знайдена істина.

Дзюркіт струмка, шелест лисття, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

Такого не має бути, щоб сама співоча нація не мала в шкільній програмі уроків музичного мистецтва. Тисячоліттями пісенність допомагала вижити українському народу в різні важкі періоди. Вже на молекулярному рівні українець потребує в розвитку втручання музики.

   Всім давно відомо, але ще раз підкреслю, що благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати чи збуджувати нервову систему, прискорювати чи уповільнювати роботу серця та дихання , підвищувати чи нормалізувати артеріальний тиск, спазмувати чи розслаблювати м’язи, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Музика – могутній засіб всебічного розвитку дитини, формування її духовного світу. Вона розширює її кругозір, знайомить з різноманітними явищами, збагачує почуттями, викликає радісні переживання, сприяє вихованню правильного ставлення до навколишнього світу. Залучення до музики активізує сприймання, мислення та мову, виховує високий естетичний смак, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, всебічно впливає на її розвиток.